Як же дивно весна та цвіла,
Як буяло кохання зелене,
Коли раптом мороз опалив -
Ти залишив туман навкруг мене...
Й потягнулась до світла душа,
Хоч сльозою не раз опеклася,
Та хороше завжди на екрані -
Моя мрія завітна збулася...
Не зори, не пиши і забудь –
Віднайди собі іншу затію,
Я до тебе відкрито ішла –
Манівцями ходити не вмію.
В. Ф. -23.03.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910815
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2021
автор: Веселенька Дачниця