( з циклу ,,ЛИСТ ДО ПОДРУГИ'')
М.: Часто...
Часто думаю...
Чим живете?
Про що мрієте?
Бо ж не просто,
За тугою,
Відновити себе
Надією ...
С.: Ніч. Небо. Зорі.
Вдивляюся в безодню!
Вона для серця вже своя,
А біль і туга затягли імлою.
З надією шукаю відчуття!
М.: Дайте Часові час.
Він послухає
Підлікує
І настане для Вас
Переміною
Прилетівши
Піснею солов`їною;
Хоча й не просто...
С.: Не просто, втративши надію,
Життя до ладу привести.
За втратою ми обтинаєм крила,
Які так легко нас несли.
Та ніч мина...Світанок. Мрія!
М.: За неї
За неї тримайтеся!
Не відпускайте!
Не здавайтеся!
Бережіть, що було.
Нове прийміть, би ...
Розцвіло!
Живучи ЖИВІТЬ!
С.: У день новий ступаю вільно,
Із посмішкою біль мина.
Той проблиск спогадів у серці
Із "мрією" вертають до життя.
Бо з нею легше в світі жити,
Вона ж за двох тепер - Одна!
Марія Дребіт - Світлана Бабенко (дружина загиблого воїна з Львівщини Сергія Бабенка)
11.04.2021 Португалія - Україна
фото з нету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910783
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2021
автор: VIRUYU