Інак тут сонце вгору лине,
Кривавить захід, як завжди
І плачуть навіть за живими,
Нема путі - назад іти. ⠀
На вояка лиш є надія,
На дух у кро́ві від дідів.
Тепер братерство - лиш у мріях,
Любов бо розбрат одолів!
Оригінал
Здесь сходит солнце по другому,
кровавый как всегда закат.
Здесь плачут даже по живому,
но нет у нас пути назад.
Лишь на тебя солдат надежда,
На дух твой дедовский в крови.
Не быть нам братьями как прежде,
теперь вражда, в место любви.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910721
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2021
автор: Юрій Шибинський