[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=_V-gDROJ1W4
[/youtube]
Надворі сонячна погода,
Ненастрій із лиця зітре,
Твоя забудеться погордість,
Це вже було, це так старе.
Душа від слів таких черствіє,
Лиш це почує - защемить.
Вона все ж сильна - зрозуміє,
Слова не зможуть надломить.
І відійдуть в далеку вічність,
Змогти лиш все переступить.
Прийняти їх, як недоречність,
Усе обдумать і - простить.
Бо Бог прощає нам усім,
За ЙОГО законами живем.
А не прощати - мати гріх,
Слова пробачення знайдем.
І злість тут зовсім недоречна,
Вона руйнує все життя.
Слова бувають необачні,
Не знають, що "плетуть" вуста...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910714
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2021
автор: Н-А-Д-І-Я