Лежать горілиць... враз здалося, що квітнуть сади,
Знов льоном запахло мені - завороженим небом,
Вітри мої буйні, несіться сьогодні туди,
Де світ волошОк - де моя, так життєва, потреба.
Здрімніть лишень мить - вас обнімуть матусині руки,
Відчуйте тепло веснянкових розбещених снів,
Зомлійте в уяві моїй від гіркої розлуки -
В квітковім раю дайте волю засмаглих вогнів.
У ній зацвітуть знову мамині маки та мальви,
І синь барвінкова - в ній хрестиком дивні стежки,
Вдихнуть матіоли дими від притихлоі сальви,
Я ж, мамо, у хрестику твоім знайду ластівкИ.
Дай, рідна, ще раз, насолоди святої краси -
Святої, бо руки твоі в тих узорах торкають,
Здалося мені, що ожили квітки від роси,
Щось ніжне шепочуть, а десь надто дивно дрімають.
Сальва - вистріли салюту, феєрверки.
#лесяутрисковоробець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910470
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2021
автор: Леся Утриско