Руїни

Мама  і  тато  -  початок  життя
Захист  дитині,  від  бід  укриття.
Серцю  дитини  добре  у  хаті,
Де  батько  як  стеля,  а  стіни  це  мати.

Малеча  раділа,  що  має  цей  дім.
Та  доля  сказала:  "Не  довго  у  нім."
Буря  безжально  стелю  зламала.
Вона  бездиханно  додолу  упала.

Диття  до  стіни  притулилось  спиною:
"Мамо,  сховаюся  я  за  тобою."
Але  захиталась  не  мудра  стіна,
І  на  руїнах  диття  вироста...

Зберу  я  уламки  до  купи  усі.
Фундамент  заллю  для  нової  хати,
Де  стінами  будуть  діти  мої,
А  я  стану  дахом  для  тебе,  мати.

І  може  не  схочеш  ти  сісти  за  стіл,
Разом  зі  мною  попити  чаю.
Буває  різняться  в  людей  смаки.
Та  за  тебе  у  Бога  в  молитві  благаю:

Мамі  здоров'я,  Боже,  даруй
І  стань  для  неї  стіною!
Бо  у  житті  серед  бурь
Тяжко  самій  бути  міцною.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910376
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2021
автор: Оксана Бугрим