Сидимо двоє на дворі -
Я і тиша.
Одна одній цвіркунами
Листи пишем.
Потім пошепки встаєм
Над полями
Бліднолицих місяців
Прапорами.
Ніби рвем одна одну
На зорі!
Іскри кинувши вдаль
Неозоро,
Серед неба пісків
Підпаливши
Жмут нежитого, щойно
Проживши...
Ти без сумніву вітром
Підпишеш
Шлюб фіктивний зі мною,
Тишо!
Бо у небі як цукор
Розтане
Солод твій. І зникне
Під ранок...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=91036
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.09.2008
автор: жорстока