Не слухай тих, хто каже "відпусти" !
У них для цього є свої мотиви...
Час все розставить, будуть корективи...
Хай не руйнують люди не свої мости!
Не слухай тих, хто скаже "захопи!
Тримай у клітці цю малу пташину"!
Вона й не хоче волі... Чи ж не дивно?!
Для неї воля - це ознака самоти.
Не слухай зовсім! Відключай весь звук!
Співставляй у тиші різні вчинки...
Знай, що мудрість "ніжної дитинки"
Щиріша і точніша від усіх наук!
Ти тільки слухай свого серця стук,
Тобі ж його в собі завжди носити,
Якщо й прийдеться між вовками жити,
Не вий по їхньому й не опускай же рук!
Не слухай ТИХ! У них життя своє...
Тож хай радіють, кожній своїй миті!
Чи щастя принесуть їм, чиїсь мости розбиті?
Що ж, хай Господь всім щастя роздає!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910348
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2021
автор: Дарія Типчук