Багряні хвилі на воді
Невпинно горне свіжий вітер…
Холодні очі в глибини —
Нема куди думок подіти.
Прокрався вранішній туман
В голодну душу зазирає,
Посіяв росами обман,
А я гадаю, все гадаю…
Вогонь плете своє панно
У чорних закутах сумління…
Вода червона мов вино, —
Земне жеврІє піднебіння.
У тишу вдерлася печаль,
Вчорашні задирки гортає…
Стирає пам’ять синя даль,
А день гукає… Вже гукає…
Нап’юся ранком досхочу,
Піду цим світом тупотіти…
Відкину різну маячню,
Та буду жити — просто жити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910116
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2021
автор: Олег Крушельницький