(Після написання Іваном Забіякою передмови до моєї 9-ої збірочки "До волі").
Статтю читаю і… сльозу ковтаю:
Невже це справді про мої вірші,
Й коменти вкотре в пам’яті гортаю,
Що залишили друзі-читачі.
І просяться нові назовні вірші
З найглибшої в людині глибини,
Аби від цих були вони не гірші –
У кольорах любові – не війни.
Їх на папері висію рядками –
Нехай стовеселково зацвітуть,
Аби жили поміж людей віками,
Коли потраплять в благодатний грунт.
Слова – то особлива Божа сила,
Що окриляє люд і зігріва.
Поет лиш той по-справжньому щасливий,
Хто служить їх величності – словам!
3.04.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910114
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2021
автор: Ганна Верес