водорості
на ключицях гинуть водорості,
з яких сюрчить розоране море,
і вкотре ті водорості знекровлені.
в'януть в сплетінні без тебе,
шепочуть у піні
"верни нам його о пів
на квітень".
а я лежу в позі вбитої лані
на лоні босих відтінків.
скільки ж моря і крові в мені,
що ніяк не замовкнуть, не витечуть...
і скручені квіти зелено-морські
на гострих ключицях
о пів на квітень молитимуть
"вичави з нас його, вичави".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910092
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2021
автор: дівчина з третього поверху