А сонце сяє для усіх,
один усім нам вітер віє,
через десятки дат і віх
усіх веде завітна мрія…
Вона у кожного своя:
мала, велика – заповітна.
Кохання, слава чи сім‘я,
а загалом – п‘янка і світла!
І зоресяйні промінці
милують душу, тішать его,
амбіції у всі кінці
летять немовби обереги…
А сонце сяє для усіх,
дарує кожному надію
і гори золота до ніг,
але… не всякого зігріє.
05.04.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910086
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2021
автор: Олександр Мачула