Допоки не пізно, зізнайся в любові
Тій жінці, що в світ цей квиточок дала.
Це ти під її засинав колискову
І силу із неї черпав для крила.
Завдячуй цій жінці і словом, і ділом –
Вона між тобою і Богом місток.
Це їй завдяки ти плекаєш надію.
Вона – соломинка, а ти – колосок.
Живеш-посміхаєшся сонцю і небу,
Рятує вона від сердитих вітрів.
Любити тебе вона має потребу,
Отож не забудь її серце зігріть.
Допоки ти топчеш життєву стежину,
Вона твій надійний святий оберіг.
Думками летітиме, ніби пташина,
До тебе й тоді, як позбудеться ніг.
Допоки не пізно, зізнайся в любові…
4.04.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910053
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2021
автор: Ганна Верес