Угорнувшись у простір безлистий,
Підквітневим серпанком думок,
Марить веснами заспане місто,
І стандартним комплектом чуток.
Побрукованих вуличок тіло,
Після ночі ліниво мовчить,
Доки голуб замріяно білий,
На бруківку не спустить блакить.
Аж тоді схаменуться хвилини,
П’ять разів вежа часу зітхне.
Ранок міста теж, мабуть, людина,
Що давно зачекалась мене…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909988
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2021
автор: Стяг