Я ваш, секунду й розчинився
Серед решти таких
Не схожих на інших.
В нескінченості збутих
Сами ж собою
Грішних.
Я ваш, пробачте мене
Мовчатиму про більшість
Сховавши решту у собі.
В надії знайти колись
Своє місце
У такій судьбі.
Я ваш, та думка
Про це мене убиває.
В неясних образ життя
Що подх ваш
Опісля залишає.
Я ваш, та все одно не розумію,
В очах пилинки, всередині дим.
Коли все кінчиться чи доконаю
Чи розчинюсь чужим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909974
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2021
автор: Зболений