Сон веселий снився Тишку, ніби він розважав мишку.
Ой, як весело співав, читав вірші, танцював. Треба ж та-
кому насниться.
Не встиг вийти на подвір’я, аж тут мишка, мов лисиця,
позирає у віконце.
-Запросити, - каже, - треба на гостини ясне сонце.
Здивувавсь насправді Тишко.
- Що придумала ти, мишко? Треба дуже постаратись, щоб
до сонечка дістатись.
- Знаєш, - каже хитра мишка, - вірю, що нам вдасться, Тиш-
ку. Гарний ти, і гарна я. Гарні всі в нашім дворі. Веселіше
стане жити, якщо з сонечком дружити. То ж запросимо до
хати, чаєм будем частувати. Нас почує ясне сонце, якщо ра-
зом будем звати.
Тишко глянув у віконце. З раночку ясніло сонце, та його
прикрили хмари. Не зарадять вони справі. А щоб сонечко по-
звати, треба хмари розігнати.
Кіт почав нявчати: «Няв!». Гнідий коник заіржав. Мишка
голосно пищала, ще й Барбосика позвала. Гавкав той на хма-
ри: «Гав!» Тут ще й півник «Ку-ку-рі-ку!»… ой, як дзвінко за-
співав. Закричали гуси білі... й розійшлися хмари сірі.
Я не знаю, чи злякались, за ліском таки сховались.
Вийшло сонечко з-за хмари і спитало:
- Мене звали? Чуло я, що хтось пищав, говорив хтось «Няв!»
та « Гав!». Хтось іржав, хтось кукурікав. Хто мене, скажіть, тут
кликав?
І ягня сказало:
- Бе-е-е! Хочем бачити тебе. Що кричали - вибачай, і приходь
до нас на чай.
Сонце лагідно всміхалось й нижче, нижче опускалось…
Чай пила із сонцем кішка, кури, гуси, кінь і кізка, півничок, Бар-
бос, баранчик. Тишко сонцю дав окрайчик. Мишка наливала чай.
Коли чаю напилися, то пішло яскраве сонце тихо-тихо спать
за гай. Тихо стало й у дворі, бо поснули всі в хліві. Спить у нірці
мала мишка. Заколисує сон Тишка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909905
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2021
автор: Надія Башинська