надвечір'я видихає веснами
зачепивсь об сонце небокрай
десь вітри вітаються з березами
забігай, вируй, панянко, грай!
повноводдя винесе до берега
ті, зневіри сповнені, човни
ця весна розбудить всяке дерево
головне — в собі її збагни
морозьвý повимітає мітлами
трáви обійме своїм теплом
у серцях зросте думками світлими
стане обнадійливим крилом
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909876
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2021
автор: re_vanta