Так хочу спати, а думки, мов птахи,
Клюють розсипане у темряві зерно...
Складають щось, сортують, мов мурахи,
А я все кліпаю на зорі... У вікно...
І ніч летить... А вир думок кружляє
Із мрій та спогадів монтуючи кіно,
Ще трохи та й світанок завітає,
А я ілюзій не згорнула полотно.
Ще трохи, ніч! Не вимикайтесь, зорі -
Дофантазую все омріяне давно!
У кошику несправджених історій
Безодня мрій моїх... І неосяжне дно...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909764
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2021
автор: Vita V-D