Вона дуже мудра птаха,
Бо живе на світі довго,
Місяць й зорі вона знає
Та не бачила ще сонця.
Бо удень відпочиває,
Уночі ж іде на лови.
Над полями проліта,
Гонить вітерець крильми.
Її знаємо всі ми.
Та. звичайно, це...( сова).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909718
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2021
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський