він кричав у твоє волосся
викликáв всіх святих й не дуже
цього разу йому вдалося
відновити хоч щось
спаплюжив
таємниче напівприйдешнє
рахував і забув десь кому
відшукає в полях нарешті
свою мрію
напівпритомну
і тепер не віддасть не зв'яже
ані рýки тендітні плечі
стихлим вихором лиш заляже
вислухáтиме
що лепече
ані палиць ні пилу в очі
сила волі її єдина
концентровано серед ночі
із істоти верши́ть
Людину
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909490
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2021
автор: re_vanta