Я так чекав! Чекав тебе роками…

Я  так  чекав!  Чекав  тебе  роками…
Я  запах  твій    у  пам’яті  беріг….
Підемо  знов  забутими  стежками,
Щоб,  повернувшись,  стати  на  поріг.
…Ну  ось  і  дім,  в  якому  все  знайоме:
Тут  спогади…  А  з  ними  —  щастя  й  біль…
І  незнаття,  чи  стане  тепло  в  домі  —
Розлуки  ще  не  стихла  заметіль…
Через  поріг  переступити  легко,
А  через  гордість  —  важче  у  стократ…  
Хай  сумніви  залишаться  далеко  —
Новим  вітрам  ми  скажемо:  “Віват!”
І  буде  ніч  з  казковими  зірками,
Вогонь  каміна.  І  солодкий  гріх…
Я  так  чекав!  Чекав  тебе  роками!
Я  так  чекав!  І  я  тебе  зберіг!
©  Володимир  Присяжнюк
29.03.2021
м.  Івано-Франківськ

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909489
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2021
автор: Володимир Присяжнюк