Знімаєшся — не у кіно,
І не за стійкою у барі,
Хоча він з іншою у парі.
Тепер йому вже всеодно.
Самотня ти — одна, як перст,
Кохання кинула за ґрати,
Нема кому і визволяти —
Між вами сотні тисяч верст.
Ти душу віддаєш свою,
Тусуєшся у віртуалі…
Подібні там тобі є кралі.
Стоїш у долі на краю.
Що ж далі?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909473
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2021
автор: Lana P.