Покликав дощ. І я до нього йшла.
Так сліпо йдуть, коли немає ради.
Лились небесні чисті водопади,
Розмились грані у добра і зла.
Він кликав так, неначе і не жде,
А я сама просилася позвати.
Роздався потім голос грубуватий,
Прорізав тишу й канув у ніде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909464
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2021
автор: Оксана Дністран