Весна нарешті довгождана,
На старті зелень вся тремтить,
Сил набирає як востаннє,
Щоб ніби вперше розцвісти-
Дерева білим цвітом вкрити,
Як перед шлюбом невісто́к,
Ми знову будемо радіти,
Що ще один життя виток...
Не всі діждались ціі ве́сни,
Багато хто прийшов у світ,
Для когось крига врешті кресне,
А хтось складає заповіт...
Хтось пізнає цей світ як новий,
А хтось втомився від життя,
На все і всіх є Божа воля,
Світанок, день і забуття...
У кожного свій світ у світі,
Що називається життям,
Весні радіємо, як діти,
Бо у душі ми всі дитя...
Радієм щиро співу пташки,
Що кличе дзвінко так тепло,
Спасибі, що дозволив бачить
Нам Бог життя це торжество.
Відкриєм душу для добра ми,
І впустимо туди весну,
Поки ми з нею, вона з нами,
Дасть Бог, зустрінем не одну...
29.03.21
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909461
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2021
автор: Галя Костенко