Мій розум завжди знає як правильно чинити
Проте не можу я уже тебе такого не любити.
Не можу з серця відірвати ті почуття, що я ховаю
Ніхто не знає, бо я вправно їх в себе в серці зажимаю.
Я інколи не можу тобі про все, що є сказати
Бо розумію що не маю я прав щось в тебе вимагати
Ніколи я не скажу все, та ти вже точно відчуваєш
У твоїй владі моє все, ти володієш мною, знаєш?
Я знаю, що буває зі мною часом дуже складно
Я просто так тебе чекаю, що трохи роблю все неладно.
Як лиш на тебе подивлюся, здається вся тремчу, палаю
Настільки сильно за тобою моя душа уже страждає.
Я трохи злюсь, часом незнаю, як можна мене не любити
Мені здається що така я, тебе завжди буду хотіти.
Я стільки хочу тобі дати, зі мною ти точно розквітнеш
Колись любов ти встиг пізнати, проте у мене буде гідна.
Побачити тебе я хочу, відчути твої ніжні губи
Так хочу твої руки взяти накрити ними свої груди.
Ти стільки в мені відкриваєш, тобі зробити хочу більше
Ніхто не буде мені кращим, прийми і полюби навічно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909369
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2021
автор: ІраБо