[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=DTKA7TWSz88[/youtube]
Колись ти сядеш край вікна,
Чекати сам вже будеш осінь.
Ти не чекатимеш дзвінка,
Хоч ще вчувається і досі.
І серце стиснеться від болю,
Так тихо-тихо защемить,
Бо ця гірка для тебе воля,
Тебе бажає так зломить.
Ти розумієш, що вже все,
Нічого двічі не буває.
Уже не скажеш "повезе"...
Осінній лист з дерев спадає.
Про що ти думати ще можеш,
Що так пройшли даремно дні?
Кому тепер ти все розкажеш?
Один тепер в самотині.
І знову лист осінній впав,
Сумні, мабуть, тепер його думки.
Якби ж лист знав, якби ж він знав,
Листать життєві важко сторінки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909173
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2021
автор: Н-А-Д-І-Я