***
Все на світі починається із відчуття...
Більше в небі зірок чи квіток у полі?
Неможливо нам порахувати почуття,
Їх не зважити і на терезах долі...
***
Помітити кохану людину — одна хвилина,
Оцінити її займе одну годину,
За день вже можна покохати
І все життя страждати…
Але не в тому суть —
Життя не вистарчить, щоби її забуть.
***
Кохання не опишеш словами,
Не розтлумачиш почуттями.
Це — момент, коли ти не в силі
Промовити слова ніжні, милі,
Бо стільки хочеться сказати,
Та найпростіше промовчати…
Кохати, значить, душі злити —
Не дозволяйте їх розбити!
***
Так солодко у Вашому полоні...
Розтала... І дивуюся сама...
Промінчики у сяйві на долоні
Мене всміхають щиро, крадькома.
***
Кохання віднайти, то справа непроста,
Щоб поєднати двох закоханих вуста,
У почуттях були щасливі ви —
Як відповідь знайти на молитви.
***
Чекала заспокоєння у часі
І невгомонний плин пройшла.
Звивалася в думках, немов на пласі,
До тебе йшла, до тебе йшла…
***
Де щире, світле, взаємне кохання —
Там вже не має місця для страждання.
Де ревнощі, гордість, впертість, невміння,
Там з’являються непорозуміння…
***
Кохання — лампочка золота,
Незважаючи на літа,
Не кожен може отримати,
А ще — найважче втримати…
***
Так, вік не захистить і від кохання,
Що пломеніє, ніби зірка рання.
А кохання, навпаки, —
Скрашує наші роки.
***
Тебе кохатиму, доки не висохнуть моря,
Чекатиму, допоки існуватиме земля,
І виглядатиму, як перша з’явиться зоря,
Плекатиму палку любов, як пісню солов’я.
***
Кожен чоловік губить своє кохання —
Рано чи пізно настає прощання.
Одні топлять гірким поглядом калини,
Хтось — в облесливому слові малини,
Боягуз — із поцілунком-карлюкою,
А сміливець рубає шаблюкою.
***
Кохана жінка, бо красива —
Там, де кохання ллється злива?
А чи красива, бо кохана,
Обранцем для душі жадана?
***
Слабкість жінки, як кохає,
Без взаємності страждає...
Кохана жінка є сильна,
Доля до неї прихильна.
***
Не розміняй кохання на дрібниці.
Воно дорожче всякої скарбниці —
Коштовністю алмазів сяє через очі...
Хто мав його і втратив — повернути хоче!
***
Палке кохання, що історія знає —
У красивих трояндах потопає...
А те, що дві квітки-троянди мають —
Менше, ніж те, що до Вас почуваю…
***
Букет з семи троянд і одна — штучна,
Він їй подарував, сказавши влучно:
«Нехай живе палке кохання з нами,
Доки остання квітка не зів'яне!»
***
Піють дві сестри розлого
Пристрасно-байдужий гімн:
Пристрасть лише — для одного,
А байдужість — геть усім!..
***
Не потрібно нічого,
Коли кохання є,
А якщо його немає —
Багатство ні до чого.
***
Так хочеться пройтись по оксамиті,
Що заквітчався ніжно пелюстками.
Так це ж латаття у озерній свиті
Коханням простелилось поміж нами.
***
Кохання — вище всіх образ,
Могутніше за сотні фраз
І дріб’язків не помічає.
А той, хто любить, той прощає.
***
Кохання, як перлинка,
Сіяє, як зоринка, —
Вчинки людей шліфує,
Людяність полірує…
***
Життя міняється і мода,
І мить щаслива промайне.
Кохання код, як нагорода,
Що людський розум не збагне.
***
Стерплі почуття
Сховалися на дні
В терпко-солодкому вині.
Не по твоїй вині,
Не по моїй вині
Сховались з ними
Найтепліші дні.
***
Пробач мене, але за що — не знаю...
Мабуть, моя відвертість все псує,
Хоча безтямно так тебе кохаю...
Прости й за те, що я на світі є…
***
Ти запалив вогонь бажань
У цей осінній тихий вечір,
Струну болючу сподівань,
Що воском канула на плечі.
***
Мій світ — це ти!
Там є і я,
Там є мости,
Сія зоря.
У ньому ми
Злились грудьми,
Де я і ти —
Зійшлись світи!
***
Обоє на терезах долі
Корилися небесній волі,
Сплелися вузликом життя —
Немає більше каяття.
ТАК ПРОСТО…
Так просто для душі
Пишу собі вірші —
Чорнилом вилиті вагання.
Твій образ у душі
Вершить мелодію кохання.
КОХАНА ЖІНКА
Серед усіх жінок вона незвична,
Чоловікам чарівна і магічна…
В ній стільки радощів й тепла!
Її любов священна і одвічна
Барвінком в його серці проросла…
***
Тонкі струни обриває
Суха заметіль...
Стерплі почуття ховає
Невгамовний біль…
***
Якщо заздрять, то хіба ж кохають?
Значить, гіршої долі бажають,
Наче ворогу, а не коханій —
Почуття розгубились в нірвані. 21.09.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909161
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2021
автор: Lana P.