Шекспір Сонет 56 (переклад)
П’янка Любов!Налийся міццю!Хай
Всі знають, що гостріша ти, ніж голод!
Сьогодні їжі маєш через край -
А завтра знов про неї Бога молиш..
Любов як голод!Ситість у очах
Покличе задрімать в блаженстві соннім -
А завтра знову очі у вогнях
Відродженої в новий день любові!
Щоб спалахнули в серці почуття -
Хай океаном буде час розлуки,
Де двоє, що стоять на берегах,
До свого щастя в тузі тягнуть руки..
Розлука - як зима - вона студена -
І прагнеш у весну благословенну..
Sweet love, renew thy force, be it not said
Thy edge should blunter be than appetite,
Which but today by feeding is allayed,
Tomorrow sharp'ned in his former might.
So, love, be thou: although today thou fill
Thy hungry eyes even till they wink with fullness,
Tomorrow see again, and do not kill
The spirit of love with a perpetual dullness:
Let this sad int'rim like the ocean be
Which parts the shore, where two contracted new
Come daily to the banks, that when they see
Return of love, more blest may be the view;
As call it winter, which being full of care,
Makes summers welcome, thrice more wished, more rare
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909136
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2021
автор: Irкina