В місто входять війська
Змучені злі і в бинтах
Ніч як ніколи близька
Холодна як всі ночі а горах
Назустріч виходить народ
Тримаючи дітей і псів
Тріщить на швах паракорд
Панотець затягує спів
Про муки і рани Христа
Зневіру любов і вино
Він всіх обійма і проща
Він так бачив в кіно
Подертий, без ока, майор
Сідає прямо в траву
На плечі брудний двоколор
В руках мне траву польову
На площі грає джаз
Стоїть світло і тінь
Господь любить кожного з нас
З цих проклятих поколінь
Що, тут у вас
Питається мера майор
Бо я чую лиш джаз
І спущений ваш двоколор
У Нас? Багато прощення і суму
Багато віри й страхів
Ще, вже три дні немає струму
І не видно й не чути птахів
У нас по вулицях ходять мерці
На дахах відпочивають гарпії
Кидають палити курці
Всі шукають до дому Євангелії
Наші музики грають на площі
Від страху
Виносять панотці святі мощі
На світло, як на плаху.
Бо страх це не те що можна сховати
Як відчуття присутності когось в куті кімнати
Чи все ми робимо вірно?
Майор відповіда.
- страх це моя сестра, біль її брат
Страх як вода
Якою напувають солдат
Я тобі, брате, скажу таке
Патріотизм слово крихке
Я тобі брате дам совіт
Ми прожили вже найкращі із літ
А далі вирішувати вам
Розумним і чесним і мудакам
Самі обирайте собі панотців
Що, будуть над вами заводити спів
А ми поїмо, відпочивати немає коли
І покинемо ваші, чи наші двори.
З міста виходять війська
Змучені, злі і в бинтах
По тому, надвечір
Заходить страх
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908927
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2021
автор: Yar_oslav