Закриваю всі вікна. Пірнаю у себе.
Я сама собі своя тиха оселя.
Вимикаю світло. Дивлюся на стелю.
На мене сиплеться пил іржавих панельок.
Згортаюсь клубочком. Закриваю ніс лапою.
Проходять секунди, хвилини і дати .
Пропускаю ситом крізь себе всі вІрші
Грудочками та комом застрягають сенси найглибші
Субтитрами в голові бігають літери
Сплітаю з них павутиння ,
Вмиваюся наніч літрами
Мої очі сухі та червоні
Я застрягла сама
У своєму
Полоні
11.01.2021.
© Підлубна Аріна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908878
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2021
автор: Підлубна Аріна