Котик Тосик, мокрий носик,
Золотий у нього хвостик.
Муркнув щось, повів плечем,
Загорнувся калачем —
Добре виспавсь на ослоні,
А тепер на підвіконні
Ловить мушок, павучків
І малесеньких жучків.
Котик Тосик, мокрий носик,
Миє ротик і животик —
Лиже лапки язичком,
До Настусі сів бочком.
Насторожі — гострі вушка,
А м’якенький, як подушка,
Мружить очі-промінці —
Сонце сяє на щоці! 12/01/21
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908842
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2021
автор: Lana P.