***
Березень хлюпає снігу в пригорщі першого квіту.
Туго замотує небо у хмаровиння густе.
Котиться вітер між вулиць неоковирним кульбітом.
Змерзла весна у зажурі, ради не має на те.
Нам обіцяли за тиждень небо ясне й потепління.
Хвацько про це жебоніли в парку невтомні шпаки.
Певно то березня карма - вічне якесь невезіння.
Завше дрімають до квітня в бруньковій люльці листки.
Тож залишається вперто хлюпати снігу в долоні.
І сповідати безжально виспраглий сонечка цвіт.
Поки вертають додому бузьки напів непритомні,
щоб обнадіяти знову клекотом вранішнім світ.
17.03.21 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908825
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2021
автор: Леся Геник