Хороші люди вмирають тихо,
Щоб не завадити тут нікому.
Забрати прагнуть з собою лихо,
Не завітало щоб знов додому.
Порядні люди — такі у всьому,
Опісля теплий лишають спомин,
Який вселенську розчинить втому,
Щоб світлим димом та вийшла в комин.
Вони не просять про порятунок,
Бо розуміють — що все від Бога...
Складуть провини свої у клунок
Й в односторонню ідуть дорогу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908774
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2021
автор: Патара