Сьогодні я з весною говорила,
Торкалась за зап’ястя її слів,
Так горда - раннім вітром холодила,
Притихши у нездійсненності снів.
Щось шепотіла в ранньому промінні,
Запнувшись у намисті із зірок,
В красі чудній нескореного тління,
Згубилася у всесвіті казок.
Читала та заспівувала строфи,
Прислів’ями лягала на струмки,
Вриваючись в іскристі своі кроки,
Де небом забавлялись ластівки.
Так заново народжене блаженство,
Така краса, нескорено - стрімка,
І невгамовне одкровення та шаленство,
Невичерпно, чарівно-гомінка.
Сьогодні я з весною говорила...
(С) #леся Утриско Воробець
Світлина автора
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908721
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2021
автор: Леся Утриско