Вершники Пегаса

***
Як  за  Софокла  –  все  тече,  минає...  
щезає  усміх  і  тепло  долонь...  
та  поки  жевріє  очей  вогонь,  
любов  до  Музи  –  Ні...  не  затухає.  

***
Певно,  що  поезія  наївна,  
поки  припадає  до  колін
кожної,  в  якій  живе  Наїна,  
не  казковий,  а  реальний  Фінн.  

***
Ви  –  як  хочте,  я  іду  на  ви
і  нікого  не  пошию  в  дурні,
бо  і  вершники  без  голови
ще  бувають  іноді  розумні.

***
Палає  серце...  і  душа  горить,  
але  юрба  її  не  помічає...  
і  майорить
 у  далині  століть  
тінь  генія,  якого  ще  немає.  

***
Талановитий  має  сан:
із  булавою  –  отаман,  
із  Музою  –  Горацій...  
а  геній  слова  –  це  талан,  
помножений  на  працю.  

***
Полеміка  хороше  діло  –
розширює  і  кругозір,  
і  те,  що  в  серці  накипіло,  
та  не  лягає  на  папір...  
тому  рятує  душі  сила,  
 орієнтована  на  мир.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908690
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2021
автор: I.Teрен