У вічному польоті

   [i]Малюю  в  кольорове  чорно-біле,
Несе  натхнення,  рветься  від  землі.
Із  Музою  ми  знову  полетіли
В  повітрянім  яскравім  кораблі.

Лечу!  З  азартом  та  адреналіном!
Проблем,  турбот  зреклася  багажу.
За  край  вхопила  з  римами  хмарину,
В  емоціях,    від  захвату  –  дрижу…

З  дитинства  мріяла  я  мати  крила,
Як  птахи,  що  у  височінь  летять…
Нарешті,  мрію  я  свою  здійснила  –
Поезія  –  це  мій  аеростат.

З  душі,  немов  зірвали  вічні  ґрати  –
Підкорюємо  «п’ятий  океан».
Словами  дуже  важко  передати
Вулкан  емоцій,  хвилювання  стан.

Канцона,  альба  й  інші  дивовижі…
Сонет  кохання…  мудрі    рубаї…
Так  тільки  Муза  фарбами  розпише,
Барвисті  мрії  й  почуття  твої!

Терцини,  копли,  серенади  сила,
Майстерний  віланели  пірует.  
Малює  в  кольорове  чорно-біле  –
В  польоті  вічнім  мандрівник-поет…[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908657
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2021
автор: Білоозерянська Чайка