Моє щастя
Яке ж то щастя треба мати,
Щоби світанки зустрічати,
Щасливо усміхатись квітам,
Перебирати коси вітам.
Яке ж то знову щастя мати -
Радісно день новий вітати,
Складати із крупинок щастя
І в долі випросить, як вдасться.
Яке ж то диво треба мати -
Теплом в краплини повертати
Кришталь посріблених сніжинок
Й великий шлях з малих стежинок
Попри невдачі, викладати.
Яке ж заласся треба мати -
Тримати у долоні ручку
Донечки, сина чи онучку
Вести до сонця у промінні
У Божому благословінні.
Яке ж то щастя треба мати -
Думати, жити і писати…
Заласся - насолода, втіха.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908627
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2021
автор: Тетяна Луківська