не перестануть дивувати,
хто від душі вміє писати,
палко кохати і літати-
уявою поміж зірок..
і все це поміж строк...
з захопленням читаю твори,
де почуття порушать гори
під віковим снігів покровом
і все лиш словом...
..............єдиним словом..
***
таке вже є моє життя...
зчищати бруд і пил із вікон.
із вікон світоприйняття,
що сфомувалися із віком.
в віршах відшукую думки..
злітає бруд від сили слова...,
стають знов чистими шибки...
і лине...лине наша мова.
Дякую lesi4ka0104 за натхнення.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908240
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.03.2021
автор: мышь