«За битого – не битих двох дають».
За Порошенка навіть сотні мало!
Його ще й досі вороги клюють,
Та це його , на щастя, не зламало!
Петром назвали мабуть недарма,
Що значить глиба і твердий як камінь.
В найважчий час він став біля керма,
Зберіг країну і це правда, амінь!
Наш героїзм, страхіття цих подій,
Усе тоді, що разом пережили,
Обпльовує сьогодні лицедій
І цю ганьбу, на жаль, ми заслужили.
Обрати блазня гетьманом своїм,
Під час війни, могли лиш ідіоти!
Якщо ти згідний з висновком моїм,
То я й без слів вже розумію хто ти!
Коли тебе коробить від цих слів,
Завжди у всьому винен тільки Порох,
Це не тому, що ти ще не прозрів,
Тому, що в тобі поселився ворог.
Ти, разом з ним, обрав нам Кравчука,
А потім Кучму, навіть Зека згодом!
Тепер за Блазня сіпнулась рука…
Електорат! Який не став народом…
Такий підвид людей – електорат!
Він має вуха, вірить в небилиці,
Але не хоче бачить результат!
З його вини живемо всі в гузиці…
17. 03. 2021 р.
Світлина з інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908237
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.03.2021
автор: Мирослав Вересюк