Не коли мене, людино,
списом власного єства.
Краще голками перину
виший з пір'ячка добра.
Що розкидане довкола,
ліньки певно дозбирати.
Тут, здається, вже по колу
прилітають бумеранги.
Як зробив комусь болюче -
із тобою те саме
зробить хтось - але ще гірше
він зачепить за живе.
То ж вважай, подумай врешті -
кому виграш впаде з того ?
Зруйнувати значно легше,
аніж сотворити диво.
Бо стосунки-діточки :
є вразливі, вередливі.
Розірвуться ниточки
на життєвому верстаті.
І підуть собі гуляти
десь до поля чи у гай -
нові обрії шукати
почуття - ти вибачай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908078
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2021
автор: Мандрівник