Тебе я знала багато часу,
Але не думала, що кохаю...
Чому не знала я, що ти сонце,
Яке для мене на небі сяє?
Твоє ім'я я чудове знала
Багато довгих та темних років...
Чому без тебе на моїм шляху
Зробила стільки я важких кроків?
Не знала я, що ти місяць ясний,
Не знала я, що ти промінь світлий...
Я холод лютий зимою знала,
Але не знала, що ти моє літо...
Я моє серце роздала іншим,
Хоча могла би тобі віддати
Його без залишку та умови -
Пристрасно, палко тебе кохати!
Якби могла я Час обманути,
Щоб повернути втрачені роки,
Які жила я без тебе в серці...
І повторити ці важкі кроки...
В 16 років свої я хочу,
Стати красивою, молодою,
Як та... Її ти кохав всім серцем -
Вона назавжди тепер з тобою...
А я вмираю! Життя уходить,
І пусте серце майже не б'ється...
У смерті тільки знайду я щастя
І відпочинок, мені здається...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908010
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2021
автор: Ганна-Корнелія Квін