Ми вийшли із нічо́го, і йдемо в нікуди́.
Вказівники дороги, ліхта́рі темноти.
І хоч ми випадково вважаємось людьми,
насправді ми небо́ги людсько́ї доброти.
Для нас земна орбіта, для нас Чумацький Шлях,
для нас зима і літо, для сірих сіромах.
Для нас нічна безо́дня -- ми любимо її
між "завтра" і "сьогодні" довічні нічиї́.
Ми глечик із водою, гірський річний поріг.
Єдиною метою для нас є час-поті́к.
Не любимо неправду, не признає́мо гріх,
безпечні динозаври, що люблять вас усіх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907959
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2021
автор: Аскет