[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=d_hqsriJ5gk
[/youtube]
Думками повертаємось туди,
Де нам було так тепло і комфортно.
У пам"яті лишились лиш сліди,
Та добре знаєм - це безповоротно.
Щасливими на хвильку можем стать,
І смакувать удасться нам роками.
І навіть час не зможе це забрать,
До подиху останнього - це з нами.
Заглянемо ночами крадькома,
Воно нас упізнає й посміхнеться.
Та за дверми давно все сімома,
Ніколи і нізащо не вернеться.
Ключі забрав цей невмолимий час,
Ось, що зробити може він із нами.
Та вогник із минулого не згас,
Бо часто ще приходить це із снами.
Та ми тоді не плачемо уже,
Хоч на душі так сумно і тривожно.
Як діамант безцінний бережем,
Єдине, що зробити час не може...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907814
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2021
автор: Н-А-Д-І-Я