криві,
поламанокрилі,
занехаяні – чорні, пістряві, білі,
великі-малі –
котрі і зовсім сліпі, а ті напівзрячі,
сидять, потупившись, чи плутаються у траві,
дошкульні і прикрі мої невдачі…
відпочатку вони були –
ясні соколи і горні орли,
янголи
їх удачами кликали,
коли посилали
на щастя і радість мені…
але з підступної западні
чужа заздрісна сила
в необачну кожну удачу
камінцем на злеті пожбурила,
поцілила і підбила
знівечила…
поламала крила
руйнівна нав`язлива сила
кажу собі: не відводь понуро очей
од напівсліпих і незрячих своїх удач,
тих, що недобра сила
на невдачі перетворила,
насип їм зеренця понад жалі і розпач,
прийми до серця, поспівчувай-заплач
і янголи
знову дарують їм зір і крила:
удачі твої на березневому небі
білі і голубі
зір і крила дарують тобі
13.03.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907796
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2021
автор: Валя Савелюк