Десь там, за кілометрами доріг,
Живе моя коханая дівчина,
Зітхає в задумі край воріт:
Коли ж коханий мій приїде?
В думках вона рахує ночі й дні,
Коли настане мить жадана,
Коли він цілуватиме її,
І промоить: Я люблю тебе, кохана!
– Все буде добре, не журись,
Вже зовсім скоро я приїду.
Ти тільки, мила, посміхнись,
І від журби не стане й сліду.
Хоч поруч є людей багато,
Мені ж здається, я один...
Коли ми вдвох – на серці свято:
Побільше б нам таких хвилин.
Хоч часу інколи нема:
Для тебе я завжди знайду,
Кохана дівчино моя,
До тебе птахом прилечу!
Тебе, твій голос солов'їний,
Бажаю чути я довіку,
І твою посмішку чарівну
Ловити подумки без ліку!
Бажаю бачитись щодня –
І цілувать твої уста!
Кохана дівчино моя,
Одна у світі ти така.
Люблю тебе я до нестями,
Без тебе я не зможу жить,
До тебе горнусь почуттями:
Буду любить, любить, любить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907788
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2021
автор: Козаченко Святослав