Ненависть нависла надімною.
І душить без перестанку.
Я перестала бути живою.
І посивіла до ранку.
Ти заховався за тінью.
І розбивав цю кімнату.
Все у Вині потопилось.
І так хотілось кричати.
Це божевілля як демон.
Що поселилося у грудях.
Серце не вміло боротись.
Стуком рвало порятунок.
Руки тремтіли від болю.
Губи шепочуть прокляття.
Відьма що стала німою.
Палить душевне багаття.
Нас пов'язали світами.
Вибрали кару для долі.
Я розірву своє плаття.
Витру криваві лодоні.
Я розмалюю все тіло.
З неба візьму візерунок.
Темрява в плащ загорнула.
Подарувала цілунок.
Ми на безсмертних долинах.
Де не ступала людина.
Ти вдихнув запах волосся...
Зачарувала чи вбила?
Ти поселився у душу.
І вона стала пітьмою...
Демон мого розуміння.
Я залишаюсь з тобою....
V/M XIII ( Там Де Моя Душа).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907590
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2021
автор: VM XIII Vita