160, як серце зупинилось
Твоє, Тарасе. Слово ж бо живе!
Від кайданів ми рашівських звільнились –
Майбутнє відвойовуєм нове.
160 без тебе ми, Поете!
Звіряєм крок свій по тобі весь час.
Твоєї мудрости і дум високих злети
Святими віхами є кожному із нас.
160 – в історії краплина,
Хоча в скрижалях не бува дрібниць:
І доля жінки, схожа на калину,
І козака, що впав за волю ниць.
160 – це майже два століття,
Пророка слово будить ще людей.
Якби ж на нім училася й еліта,
То мали би давно світліший день.
160 – ця дата не лякає –
До бою кличе кожне слово нас.
Відстоїмо свободу свому краю:
Повернем Крим і звільнимо Донбас!
160 без Тебе і з Тобою,
Гетьмане наш, наш Генію святий!
Не бачив України ти рабою,
То ж мусимо в війні перемогти!
Твій «Заповіт» ми добре пам’ятаєм –
Із ним пройшли вже не один Майдан.
Для України воленька свята є.
Ніхто її не змусить вже віддать.
8.03.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907553
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2021
автор: Ганна Верес