"...А ближче підійдеш - СКОТИНА !"
"Отак подивишся
здаля, на москаля -
І ніби справді він людина,
Іде собі, мов сиротина,
Очима - блим, губами - плям,
І десь трапляється хвилина,
Його буває МАЙЖЕ жаль,
А ближче підійдеш - СКОТИНА !"
(Т.Г.Шевченко)..........
Не були ми ніколи братами,
Північний мій враже.
Чудотворній іконі молюся –
не сталося дива.
На Болотній – болото,
і вічно-ведмежі пейзажі,
тужить пугач похмурий,
і кваче царівна зрадлива.
Ти розбійником був
і надалі залишишся татєм.
Марно брови підводиш
До самого синього неба -
Я не зможу любити убивцю
і власного ката,
і тобі це навіки
засвоїти, враже мій, треба!
Не були ми ніколи братами…
Не трапилось диво!
Ненаситна утроба
зжирає дитятко довіри.
Говорили: скотина!
А доля всміхалася криво…
Як же гірко, що я
Ненароком тій долі повірив!
Я молюся і денно і нощно,
молюся за тебе.
У великому серці
Жертовна свіча не згасає.
Хочу я, щоб дійшло
до твоєї пропитої кеби:
там, де зрада підступна,
там місця Любові немає.
10.03.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907517
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2021
автор: RedkaSM