Побачив у інтернеті картинку, звісно з текстом, не стерпів та вирішив написати у віршованій формі.
За столом, де безліч страв
У селі, не в місті,
Старший брат все умовляв
Меншого поїсти:
« - Це – за тата, це – за маму,
Хрещену матусю,
За діда Івана і бабу Марусю.
За тітку Ярину з ближнього села,
За двоюрідну сестру,
Що вчора була.»
…Малий різко відштовхнув
На столі тарілку,
Кусок хліба і залізну,
Іще теплу вилку.
«- На тобі! – та й тицьнув брату
Аж під носа дулю –
Купи трактора з причепом,
Рідненький Вітюля.
Та родичів цих твоїх
Вивези до міста,
Бо не буду за них всіх
Я усе це їсти.»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907468
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2021
автор: Віталій Поплавський