Найшов раєм на малого й жадного
Манив бідного спраглого
Спокушав наукою, славою
Живив усією досконалою.
Нащо пригледів бездарного?
Надимаєш серце жарною,
Піниш кров роздробленого,
Міцною жагою, спопелиш загадкою!
Негідного, лукавого зерня - невільника
Лишив без життя, без сну та спокою.
Жарна палає! Вже не лишить куточка...
Вільно спалиш невірного та кволого. Безмірною.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907389
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2021
автор: Fills Agler